Личная страница Forever Kalush ВКонтакте

До 1549 Калуш залишався селом, яке входило до складу Галицького староства. 1549 року польський король Сигізмунд Август уповноважує Пелзького воєводу, коронного гетьмана і Галицького старосту Миколу Сенявського заснувати місто Калуш з відповідною юрисдикцією на самоврядування. З цього року Калуш стає «вільним містом» на Магдебурзькому праві. В місті був створений міський магістрат Його очолював бургомістр, якого обирали громадяни. У XV ст. Калуш переживав період розквіту. Місто було відоме своїм розвинутим солевидобутком, броварнею та виробництвом солоду. Вироблялися бікарбонат натрію, селітра, а на початку XIX ст. була заснована ливарня для виробництва церковних дзвонів. За першим поділом Польщі 1772 року Калуш відходить до Австрії, а коли Австрійсько-Угорська монархія розпалась і створилася Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР), громадяни Калуша встановили міську адміністрацію ЗУНР. Під час Другої світової війни місто було окуповане фашистськими військами (1941—1944). Представники Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії та радянських партизанів вели безперервну боротьбу проти окупантів. Жителі міста Калуша і Галичини з великою радістю зустріли демократичні перетворення в 1990-х роках і стали основною керівною силою в усіх подіях. Історія міста багата на знаменні події та вагомі імена. Багато калушан — митців, науковців, літераторів — склали велику культурну спадщину не тільки Калуша, але й України, а також Польщі. Відомі митці: письменники Антін Могильницький, Олесь Бабій, Михайло Козоріс, Григорій Цеглинський, Богдан Рубчак, Юрій Іздрик, художники Григорій Смольський, довоєнний емігрант з Києва Павло Ковжун, актор та співак Іван Рубчак. Зараз, прогулюючись містом, можна милуватись куполами новозбудованого храму Усіх Святих Української Православної Церкви Київського патріархату, відреставрованим римо-католицьким костелом Святого Валентина, греко-католицькою церквою святого Михайла. Віруючі всіх конфесій мають змогу задовольнити свої духовні потреби. Мистецьке життя Калуша ще активніше розвивається після відкриття першої в області картинної галереї. В Калуші є також кілька цікавих старих кладовищ, серед яких є і єврейське Калуський район розташовані в північно-західній частині Івано-Франківської області, в зоні Передкарпатського передгір’я. На півночі Калуський район омивають бурхливі води Дністра, на сході та заході плеса річок Луква і Болохівка. Головна водна артерія регіону – річка Лімниця, яка визнана найчистішою в Європі. Вона забезпечує потреби міста у питній воді. Центр району -- Калуш, місто обласного підпорядкування. Розкинулося воно на берегах річки Сівки -- притоки Дністра. На його території утворено Калуську міську Раду народних депутатів. Межує Калуський район з Галицьким і Тисменицьким на сході, з Долинським на заході, з Богородчанським та Рожнятівським на півдні та на південному заході. З Рогатинським районом нашої області з Жидачівським Львівської області на півночі і північному заході. Центром району є Калуш, місто обласного значення. Територія Калуського району становить 64,7 тис.га, м.Калуша – 6,5 тис.га. Населення району – 61,7 тис.осіб, міста 67,4 тис. осіб. У складі Калуського району 54 населені пункти, Войнилівська селищна рада та 27 сільських рад: Боднарівська, Верхнянська, Вістівська, Голинська, Довговойнилівська, Завадківська, Завійська, Зборянська, Кад

=)

Всі!

Всі!

РОК, РЕП, та інші.

Перша письмова згадка про Калуш була знайдена в дванадцятитомнику Галицьких гродських книг (Галицьке староство, яке було в той час під Польською короною) і датована 27 травня 1437 роком. Мова йшла про «суд у найближчий вівторок після Трійці за участю королівського чоловіка Драгуша із Калуша проти Митька із Куроша». З цього часу згадка про Калуш все частіше зустрічається в різних земських книгах. Назва міста правдоподібно походить від слова «калюші»: природних сольових джерел, в яких у давнину добували сіль.